Програма розвитку кафедри археології та музеєзнавства історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Археологія розроблялась та викладалась у Київському університеті з перших днів його заснування. Достатньо згадати розкопки професором Університету Святого Володимира Н.Д. Іванішевим кургану Перепятиха, участь у яких брав Тарас Шевченко, а також голову Товариства Нестора-Літописця В.Б. Антоновича. Тому створення у 1944 р., після повернення університету з евакуації, першої в Україні кафедри археології відомим археологом-античником Л.М. Славіним фактично було відновленням традиційного ставлення до вивчення старожитностей в стінах нашого університету. За час свого існування кафедра підготувала близько 900 висококваліфікованих археологів: співробітників Інституту археології НАНУ, університетів, музеїв та пам’яткоохоронних установ. Випускниками кафедри є відомі не лише в Україні, але й за кордоном академік НАНУ П.П. Толочко, члени-кореспонденти О.П. Моця, В.П. Чабай, десятки докторів та кандидатів наук.

Кафедру, засновану Л.М. Славіним, свого часу очолювали М.М. Бондар, М.І. Гладких, С.М. Рижов. Нині на кафедрі працюють 6 штатних викладачів: завідувач доктор історичних наук, професор Р.В. Терпиловський, 4 кандидати історичних наук, доценти І.А. Кравченко, С.М. Рижов, Є.В. Синиця, П.С. Шидловський та кандидат історичних наук, асистент С.І. Іванисько. Допоміжний склад включає 2 особи: спеціаліста І категорії О.Г. Салату, старшого лаборанта Т.В. Лозницю.

З кафедрою пов’язаний навчальний археологічний музей (завідувач Л.Г. Самойленко), міжкафедральна навчальна лабораторія «Центр підводної археології, археологічних та етнологічних досліджень», у складі якої 2 співробітника (завідувач Я.І. Морозова та спеціаліст 2 категорії М.О. Адабаш), а також провідний історик В.Д. Кобець (НДЧ).

Викладацький склад кафедри провадить активну громадську роботу, забезпечує належний рівень викладання нормативних і спеціальних курсів – середнє навантаження на викладача по кафедрі найвище на історичному факультеті. До того ж, збалансованою у кадровому відношенні кафедру назвати важко після втрати останніми роками двох викладацьких ставок (професора, доктора історичних наук М.І. Гладких та асистента, кандидата історичних наук Р.М. Рейди).

Кафедра має вагомі наукові досягнення. Наукова робота на кафедрі останніми роками проводиться в межах виконання науково-дослідної теми 16 КФ 046-04 «Людина та ландшафт: типи культурної адаптації», а також програм, фінансованих Державним фондом фундаментальних досліджень. Здобуто нові матеріали доби середнього та пізнього палеоліту, отриманні дані, що дозволяють по-новому розглянути історико-культурну ситуацію доби середньовіччя у Подніпров’ї та Криму. Наукова діяльність тісно пов’язана з навчально-виробничою археологічною практикою. Проведення практики вимагає від кожного з викладачів кафедри особливої відповідальності, оскільки має забезпечити не лише безпеку студентів у польових умовах, але й кваліфіковане дослідження археологічних об’єктів у відповідності з вимогами Польового комітету і Законів України про історико-культурну та археологічну спадщину.

Співробітники кафедри беруть активну участь у пам’яткоохоронному процесі, представляючи факультет в таких громадських та адміністративних організаціях як Музейна рада, Комісія з розгляду питань занесення об’єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам’яток Міністерства культури, Кваліфікаційна рада Інституту археології НАН України і Державної служби охорони культурної спадщини Міністерства культури тощо. Кафедра залучена до розробки пам’яткоохоронного законодавства України, а її викладачі неодноразово виступали експертами у випадках порушень законодавства по охороні пам’яток культурної спадщини. В майбутньому передбачається поглиблення співпраці з пам’яткоохоронними організаціями та участь кафедри в низці проектів, пов’язаних з вдосконаленням адміністративної та законодавчої системи щодо збереження культурних надбань держави.

Разом з цим, незважаючи на те, що нова спеціальність має назву «Історія та археологія», в цьому тандемі археології відводиться надто мало місця. Години, відведені на вивчення археології та преісторії для студентів ОР «бакалавр», за останні роки суттєво скоротились. Разом з тим, у переважній більшості європейських університетів саме археології належить одне з провідних місць, що забезпечує увагу як наукової спільноти, так і абітурієнтів.

Протягом трьох останніх років кафедра не виконує план по набору бакалаврів на перший курс, що свідчить про зниження інтересу до археології в суспільстві. Відповідно, це викликає необхідність пошуків нових форм реклами нашої професії серед широкого загалу, насамперед, молоді. Частково ця проблема може бути вирішена через набір студентів на нову спеціальність «Музеєзнавство, пам'яткознавство».

З іншого боку, інтерес до археології як до майбутньої професії у багатьох студентів виникає лише після проходження польової практики, але змінити спеціалізацію за сучасними вимогами якщо неможливо, то досить складно.

Пріоритетні напрями роботи кафедри

  • Програма розвитку кафедри розроблена відповідно до Закону України «Про вищу освіту» та Статуту Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Перш за все, програма орієнтована на розробку і реалізацію системи заходів щодо збереження традицій класичної університетської освіти та зміцнення й ефективної реалізації наукового та кадрового потенціалу кафедри з метою його інтеграції до європейського освітнього і наукового простору, створення належних умов для роботи. Кафедра підтримує тісні творчі зв’язки з Інститутом археології НАН України, Києво-Могилянською академією, Київським педагогічним, Львівським, Одеським, Харківським університетами та іншими вітчизняними навчальними та науковими установами.

Пріоритетними напрямами роботи кафедри археології та музеєзнавства вважаємо:

  • Забезпечення високої якості лекцій та семінарів археологічного, преісторичного та музеєзнавчого циклів викладачами кафедри.

  • Підвищенням конкурентноздатності кафедри як на історичному факультеті, так і серед інших університетів.

  • Вдосконалення та регулярне оновлення навчальних планів, навчальних та робочих програм.

  • Подальша розробка та вдосконалення існуючих форм дистанційного навчання.

  • Проведення наукових та науково-практичних конференцій з актуальних проблем археології та преісторії, музеєзнавства і охорони пам’яток історії та культури.

  • Розширення співпраці кафедри з тими вищими навчальними закладами, де існують кафедри і лабораторії археологічного та музеєзнавчого спрямування, Інститутом археології НАН України, музеями тощо.

  • Використання засобів масової інформації, зокрема, Інтернету і телебачення, для реклами кафедри і популяризації професії археолога. Регулярне оновлення сторінок кафедри на сайті факультету та у Фейсбуці.

  • Актуальною є підготовка реального резерву кафедри з числа кращих випускників аспірантури.

Навчально-методична робота

  • Забезпечення навчального процесу підручниками, навчальними посібниками, планами семінарських занять та ін. як у паперовому, так і в електронному варіантах.

  • Поповнення кафедральної бібліотеки науковою літературою шляхом подарунків авторів та обміну з іншими установами.

  • Участь у міжкафедральних спеціалізаціях. Широке використання мультимедійних технологій на лекціях та семінарських заняттях.

  • Перехід до забезпечення навчальних дисциплін електронними базами, що включатимуть необхідні для наукові статті, розділи монографій, ілюстрації тощо.

  • Розміщення навчально-методичних матеріалів в електронній локальній інформаційній базі Університету із доступом лише студентів, аспірантів та викладачів.

  • Відкриття нової спеціальності вимагає розробки нових курсів з музеєзнавства та пам’яткоохоронної діяльності. В цьому плані потрібно переглянути частину курсів задля уникнення дублювання.

  • Запрошення для читання лекцій з актуальних проблем відомих фахівців, перш за все співробітників Інституту археології НАНУ, а також іноземних археологів та музеєзнавців.

  • Міжвузівська співпраця має забезпечити активний обмін досвідом викладання археології та музеєзнавства, вироблення єдиних підходів до підготовки фахівців в цій галузі, проведення спільних наукових та науково-практичних конференцій.

  • Навчально-виробнича археологічна практика для студентів ОР «бакалавр», необхідна для істориків будь-якої спеціалізації, останнім часом не фінансується Університетом. Через це нагальною проблемою є залучення спонсорських коштів для забезпечення польових практик.

Наукова робота

Одним з векторів наукової діяльності кафедри в останні роки є участь у проведенні спільних міжнародних проектів. Зокрема, при дослідженні пам’яток первісної доби на території України, були залучені спеціалісти з таких країн як Японія, Франція, Бельгія, Швейцарія, Латвія, Польща. Кафедра стала одним з учасників Мережі по вивченню східноєвропейського неоліту, нарівні з освітніми організаціями Швейцарії, Німеччини, Польщі, Македонії, Греції, Латвії, Білорусі. В наступні роки планується подальше розширення міжнародних контактів кафедри як в галузі дослідницької діяльності, так і з метою розвитку міжнародних освітніх проектів для студентів і викладачів.

  • Основними напрямками є дослідження в галузі первісної археології, ранньослов’янського часу та середньовіччя. Через окупацію Криму суттєво скоротились можливості проведення підводних археологічних досліджень, що диктує необхідність освоєння нових територій.

  • Протягом двох останніх років проведено дві міжнародні наукові конференції за результатами виконання науково-дослідної теми «Людина та ландшафт: типи культурної адаптації». У кожній з них взяли участь від 80 до 100 науковців з України, Польщі, Македонії, Росії, Швейцарії. На 2019 р. заплановано проведення чергової конференції, присвяченої 75-річчю кафедри.

  • Викладачі кафедри беруть активну участь в роботі спеціалізованої вченої ради на історичному факультеті; керують написанням кандидатських і докторських дисертацій, виступають опонентами на захистах. Ця діяльність викладачів кафедри буде продовжена.

  • 20 років тому кафедра стала ініціатором та засновником громадської організації “Товариство археології та антропології”, що з часом трансформувалась в «Центр палеоетнологічних досліджень ім. Хв. Вовка». У 2017 р. поновлено випуск періодичного збірника наукових статей «Vita Antiqua», де викладачі та аспіранти кафедри мають можливість друкувати свої статті.

  • Розширення наукової тематики кафедри, перш за все з проблем музеєзнавства та пам’яткоохоронної справи.

  • Необхідно звернути особливу увагу на збільшення наукових публікацій у зарубіжних виданнях, що входять до міжнародних баз науково-метричних даних, та на висвітленні результатів діяльності кафедри в засобах масової інформації.

  • Стажування та підвищення кваліфікації викладачів кафедри у провідних наукових та освітніх установах археологічного та музеєзнавчого профілю.

Робота з абітурієнтами і студентами

  • Зміцнення зв’язків із закладами середньої освіти з метою профорієнтації кращих випускників шкіл, а також відновлення для наших випускників права працевлаштування в школах за спеціальностями вчитель історії, суспільствознавства тощо
  • Посилення публіцистичної діяльності викладачів кафедри, у т.ч. й через засоби масової інформації тощо
  • Підвищення привабливості кафедри для абітурієнтів, а також бакалаврів і магістрів історичного факультету
  • Подальша розробка та вдосконалення існуючих форм дистанційного навчання
  • Підтримка участі студентів у міжнародних і всеукраїнських проектах, олімпіадах та конкурсах наукових робіт, конференціях, конкурсах, зустрічах, презентаціях, в органах студентського самоврядування факультету.
  • Пошук можливих роботодавців та сприяння у працевлаштуванні за фахом випускників кафедри, продовження контактів з ними для вивчення проблем, з якими вони зіткнулись на роботі. Кафедра має певні зв'язки із потенційними роботодавцями, зокрема, наші студенти та випускники користуються попитом в рятівній (новобудовній) археології, пам’яткоохоронних організаціях тощо.
  • Зустрічі студентів спеціалізації з відомими археологами та недавніми випускниками кафедри.
  • Покращення умов організації дозвілля студентів під час польових археологічних практик.
  • Участь у загальноуніверситетських та факультетських заходах щодо формування національної свідомості та патріотизму молоді.

Міжнародні зв’язки

Як вже вказано вище, одним з векторів діяльності кафедри в останні роки є участь у міжнародних організаціях та проведення спільних міжнародних досліджень. Укладено угоди про співпрацю кафедри з Інститутом археології Варшавського університету, Ризьким університетом. В останні роки відбулось стажування співробітників кафедри в Інституті Археологічних наук Бернського університету та Університету Загреба (Хорватія). Діяльність у цьому напрямку буде продовжено.

  • Співробітники кафедри й у подальшому планують брати активну участь у виконанні престижних міжнародних наукових проектів та програм. Зокрема, передбачається участь у таких проектах як Еразмус, Горизонт-2020 тощо.

  • Міжнародна співпраця має забезпечити активний обмін досвідом викладання археології та музеєзнавства, вироблення єдиних підходів до підготовки фахівців в цій галузі, проведення спільних наукових та науково-практичних конференцій.

  • Обмін студентами в рамках міжнародних наукових і навчальних проектів, у тому числі під час польових практик. Підвищення академічної мобільності з метою стажування викладачів і студентів у провідних наукових і навчальних закладах. Можливість отримання подвійних дипломів.

Задекларовані напрями розвитку кафедри археології та музеєзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка є запорукою збереження та надання нового імпульсу традиціям класичної університетської історичної освіти, інтеграції до європейського освітнього і наукового простору. Її виконання можливе за підтримки всіма викладачами, співробітниками і студентами кафедри, керівництвом факультету та університету.