ОС "бакалавр" спеціальність "Археологія"

І. Назва дисципліни: Антропосоціогенез.

ІІ. Викладач: Шидловський Павло Сергійович

ІІІ. Кафедра: Археології та музеєзнавства

IV. Кількість годин: 

Лекцій – 30;

Семінарських – 14;

Самостійна робота – 76.

Разом – 4 кредити ЄКТС. 

V. Форма контролю: іспит 

VІ. Актуальність дисципліни, практичне застосування 

Антропосоціогенез - розділ антропології, що вивчає розвиток і становлення людини сучасного антропологічного типу, в рамках якого розглядається низка питань, пов’язаних із важливими аспектами історичного минулого людства, а саме: місце людини в природі; найдавніші еволюційні витоки людства; грань між людиною і твариною; чинники антропогенезу; фізичний тип первісних людей; час і місце появи Homo sapiens; першопочатки трудової діяльності первісних людей і технологічні прийоми виготовлення знарядь праці; основні етапи розвитку мислення та мови; шляхи і напрями освоєння первісної ойкумени; вплив природних чинників на життєдіяльність первісних людей; найдавніші форми соціальної організації; зародження релігійних уявлень, розвиток первісного мистецтва тощо. Висвітлення цих питань вимагає взаємодії з іншими напрямами природничих і гуманітарних знань: геологією третинного і четвертинного періодів, первісною археологією, фізіологією, генетикою, психологією, історією первісного суспільства. Важливими напрямками антропосоціогенезу виступають: приматологія – вивчення еволюційного розвитку ряду приматів, появи давніх антропоїдних мавп, біології та поведінки сучасних антропоїдних мавп; палеоантропологія – дослідження кісткових решток представників роду Homo, відтворення їхнього зовнішнього вигляду та системи поведінки. 

Взагалі, антропосоціогенез є процесом переходу від біологічної форми руху матерії до соціальної. Питання антропосоціогенезу неможливо вирішити без розуміння соціальної та культурної складової процесу олюднення, адже формування людини є передусім становлення сукупності суспільних відносин. Внаслідок того, що питання походження людини значним чином виходить поза рамки суто фізичної антропології і, розглядаючи людину як біосоціальну істоту, використовуючи, крім природничих, гуманітарні методи досліджень, цей процес в багатьох випадках називають антропосоціогенезом. Така назва в більшій мірі відповідає суті наукових розробок, адже сучасні антропологічні дослідження в галузі лінгвістики, психології, етології, вивчення розумових процесів, дослідження генетики людини – сприймають людину як істоту, в котрій культурне та біологічне нерозривно пов’язане одне з одним і знаходяться в постійному взаємовпливі.

VІІ. Структура дисципліни включає 2 блоки: 

1. Основні питання еволюції людини

- основні концепції походження людини. Еволюціоністичні теорії антропогенезу та розвитку суспільних відносин. Сучасне бачення процесу антропосоціогенезу. Вплив етологічних та генетичних досліджень на сучасні концепції походження і розвитку людства.

- основні чинники еволюції людини: природний добір, мутаційні процеси, зовнішні фактори природного середовища;

- перший стрибок в антропосоціогенезі – поява штучної предметної та знаряддєвої діяльності, виникнення комунікації. Морфологічні зміни в будові людиноподібних, як наслідок культурної адаптації;

- розвиток свідомості та мовлення, ускладнення суспільної організації як наслідок першого стрибку в антропосоціогенезі;

- другий стрибок в антропосоціогенезі. Формування людської поведінки. Біологічні зміни в процесі становлення специфічно людського сособу існування. Найдавніші форми людської організації.

 2. Процес антропогенезу та становлення суспільства

- приматологія та палеоприматологія. Найдавніші тваринні витоки людини. Поява антропоїдів. Морфологічні особливості, фізіологія та поведінка людиноподібних мавп;

- поява перших гомінідів. Морфологія та поведінка австралопітекових за даними сучасних досліджень. 

- перші люди. Географічний розподіл морфологічних типів архантропів. Реконструкція поведінки та суспільних стосунків ранніх людей;

- палеоантропи. Питання появи європейських неандертальців. Місце неандертальців в родоводі людини сучасного типу. Поведінкові особливості та суспільні групи палеоантропів за даними археології;

- поява людини сучасного фізичного типу. Теорія «африканської Єви» та теорія поліцентризму. Дані генетики щодо формування неоантропів. Соціальні чинники другого стрибку в антропосоціогенезі

- реконструкція поведінки та соціальної структури ранніх неоантропів за даними антропології, археології та етнографії. Форми суспільної організації та світоглядних уявлень ранніх сапієнсів.