Історія археології

  • Назва дисципліни: Історія археології
  • Викладач:  Кравченко Інна Анатоліївна
  • Кафедра: археології та музеєзнавства
  • Кількість годин:
    • Разом – кредити ЄКТС - 3
  • Форма контролю: залік
  • Програма:

Тема 1. Вступ. Витоки археології
Актуальність та ступінь наукової розробленості теми, огляд літератури. Місце курсу в системі підготовки спеціалістів-археологів. Принципи, методи і форми вивчення матеріалу. Мета і завдання курсу. Поняття «археологія», «історія матеріальної культури», «історичні реконструкції», «соціально-економічні реконструкції», «методи археологічних досліджень», «спелеоархеологія», «підводна археологія».
Походження терміну «археологія». «Сакральна археологія» Стародавнього Сходу. Археологічні знахідки за часів античності та середньовіччя. Антикварний період розвитку археології – захоплення античністю і збиранням старожитностей у ХV–ХVІІ ст. Колекціювання раритетів (скульптур, рукописів, монет, прикрас, посуду тощо).

Тема 2. Формування європейської археології
Розвиток антикварної справи. Початок розкопок у Помпеях і Геркуланумі (Італія). Початок наукового дослідження пам’яток античного мистецтва І. Вінкельманом.
Поява «національних археологій» у Північній Європі. Широкі розкопки курганів. К.Ю. Томсен, Й. Ворсо і система «трьох віків». Будівлі на палях на Цюрихському озері в Швейцарії.

Тема 3. Археологія Середземномор’я
Тенденції розвитку класичної археології. Систематичні розкопки Помпей, могильника Вульчі, Олімпії та ін. у ХІХ ст.
Дослідження Трої Г. Шліманом. Троя як багатошарова урбаністична пам’ятка. Дослідження Г. Шлімана в Мікенах. Дослідження А. Евансом Кносського палацу на Криті. Відкриття мінойської (крито-мікенської) цивілізації у Східному Середиземномор’ї.

Тема 4. Археологія Єгипту та Близького Сходу
Розеттський камінь та дешифровка ієрогліфів Ф. Шампольоном. Лепсіус, Маріетт, Масперо, Петрі та вивчення єгипетських старожитностей. Початок археологічних досліджень в Месопотамії. Роботи К.Д. Річа та Е. Ботти. Відкриття Ніневії Г. Лейярдом. Бібліотека Ашшурбанапала. Розкопки Вавилона і Ашшура Р. Колдвея і Е.В. Андре.

Тема 5. Гальштат і Ла-Тен
Дослідження Гальштатського могильника в Австрії. Місцезнаходження Ла-Тен на березі Невшательського озера. Розкопки в Бібракте та Алезії. Початок вивчення кельтської цивілізації та її витоків.
Скандинавський діалог: О. Монтеліус і С. Мюллер.
Середньовічна і християнська археологія. Кораблі вікінгів з Норвегії.

Тема 6. Первісна археологія
Відкриття і дослідження палеоліту: Буше де Перт і Ларте. Вивчення стоянок на території Франції. Вплив еволюційної теорії Ч. Дарвіна на розвиток первісної археології. Відкриття печерного мистецтва в Піренеях (Альтаміра та ін.). Розробка періодизації кам’яного віку Г. де Мортільє та А. Брейлем.

Тема 7. Археологія в Російській імперії
Початок антикварної справи за часів Петра І. Розкопки Мельгуновського (Литого) кургану. Відкриття музеїв (Миколаїв, Феодосія, Одеса, Керч) на початку ХІХ ст. Розкопки античних міст (Ольвія, Керч, Херсонес) та скіфських царських курганів (Кюль-Оба, Солоха, Чортомлик та ін.). Початок розкопок давньоруських міст (Київ, Стара Рязань та ін.). Палеолітична стоянка Гінці на Полтавщині. Дослідження В. Хвойки у Подніпров’ї.
Виникнення Археологічної комісії. Діяльність Російського та Московського археологічних товариств. Археологічні з’їзди.

Тема 8. Картер і грбниця Тутанхамона
Пошуки гробниці. Основні етапи дослідження. Конструкція поховальної споруди. Основні категорії знахідок: меблі, колесниці, зброя, посуд, прикраси та ін. Золотий саркофаг. Мумія фараона.

Тема. 9. Середземномор’я. Анатолія і Месопотамія
Розшифровка критської «лінійної писемності Б». Мегалітичні споруди на Мальті. Острів Тера (Санторин) – Атлантида Платона? Етруська цивілізація: сучасні методи досліджень могильників (К. Леричі). Початок підводної археології – дослідження римського судна з Гран-Конглуе (Ж.-І. Кусто).
Розкопки Єрихона, Чатал-Хююка, Хаджилара. Хетти: розкопки Хатусаса, Каратепе, Кархемиша та ін.
Початок досліджень шумерської цивілізації (Е. де Сарзек). Бібліотека у Ніппурі. Дослідження Л. Вуллі в Урі: «царські» гробниці ранньошумерського періоду. Храм у ель-Обейді. Сліди грандіозних потопів. Досягнення шумерів та вавилонян в галузі астрономії, математики тощо.

Тема 10. Індія і Китай
Доарійська цивілізація долини Інда: Мохенджо Даро і Хапаппа. Основні типи споруд. Міський благоустрій. Мистецтво. Контакти з Шумером.
Китай: палеоліт (Чжоукоудянь) і неоліт (Яншао). Поховальний комплекс імператора Цинь Шіхуана. «Глиняна армія».

Тема 11. Мезоамерика
Початки мезоамериканської археології – роботи Д. Стфенса, А. Модслі, Е. Селера та ін. Цивілізація майя: міста Копан, Чичен-Іца, Паленке, Тікаль, Ушмаль. Основні типи споруд. Поховальні комплекси. Писемність майя. Причини занепаду цивілізації майя.
Цивілізація інків у Андах. Мачу-Пікчу. Гігантські зображення у пустелі Наска.

Тема 12. Західна і Північна Європа
Розвиток археологічної теорії та практики (Г. Чайлд, Ж.-К. Гарден, Ф. Борд та ін.). Відкриття радіокарбонного методу датування. Використання аерофотозйомки: «кельтські» поля та ін. (Крофорд). Спелеоархеологія (Н. Кастере).
Болотяні знахідки у Данії: людські пожертви, Іллеруп. Дослідженн Біскупінського городища у Польщі. Масштабні археологічні дослідження по трасам автошляхів та газопроводів у Польщі, Чехії, Угорщині.

Тема 13. Археологія в СРСР
Основні етапи розвитку радянської археології. Археологічні заклади та видання.
Дослідження Пазирикських курганів на Алтаї. Масштабні археологічні дослідження у Середній Азії (Анау, Ніса та ін.). Антропологічні реконструкції М.М. Герасимова. Новгородська дендрохронологія. Берестяні грамоти. Пам’ятки доби бронзи на Південному Уралі (Синташта та ін.). Сунгир – поховання доби пізнього палеоліту.
Археологія в Росії після 1991 р.

Тема 14. Археологія в Україні
Основні етапи розвитку української археології. Археологічні заклади та видання.
Дослідження Райковецького городища. Експедиція «Великий Київ». Житла пізнього палеоліту з кісток мамонта (Мізин, Межирич. Добранічивка). Масштабні археологічні дослідження в Києві (давньоруська забудова Подолу, поселення Оболонь та ін.). Методи вивчення трипільських поселень-гігантів. Розкопки царських скіфських та сарматських курганів. Новобудовні експедиції в степу, на Дніпрі та Дністрі. Поховання «Чингульського хана». Археологія в Україні після 1991 р.

  • Література:
  1. Амальрик А.С., Монгайт А.Л. Что такое археология? – М., 1957.
  2. Амальрик А.С. Монгайт А.Л. В поисках исчезнувших цивилизаций. – М., 1966.
  3. Археологія Української РСР. Т. 1 – К., 1972.
  4. Брей У., Трамп Д. Археологический словарь. – М., 1990.
  5. Генинг В.Ф. Очерки по истории советской археологии. – К., 1982.
  6. Генинг В.Ф., Левченко В.Н. Археология древностей – период зарождения науки. – К., 1982.
  7. Зеленко С.М. Подводная археология Крыма. – К., 2008.
  8. Керам К. Боги, гробницы, ученые. – М., 1986.
  9. Клейн Л.С. Феномен советской археологии. – СПб., 1993.
  10. Клейн Л.С. История археологической мысли (в 2-х томах). – СПб., 2011.
  11. Колеснікова В.А. Вікентій (Чеслав) Хвойка. Сторінки наукової біографії. – К., 2007.
  12. Лебедев Г.С. История отечественной археологии. 1700-1917. – СПб., 1992.
  13. Монгайт А.Л. Археология Западной Европы. Каменный век. – М., 1973.
  14. По следам древних культур. – М., 1951.
  15. По следам древних культур. Древняя Русь. – М., 1953.
  16. По следам древних культур. От Волги до Тихого океана. – М., 1954.
  17. Пряхин А.Д. История советской археологии. – Воронеж, 1986.
  18. Словник-довідник з археології (ред. Н.О. Гаврилюк). – К., 1996.
  19. Формозов А.А. Страницы русской археологии. – М., 1986.
  20. Шовкопляс І.Г. Основи археології. – 2-ге вид., К., 1972.
  21. Юренко С.П. Археологічні з’їзди в Україні. – К., 2004.