Петровська Євгенія Олександрівна
(16.10.1924 р. — 25.07.1979 р., народилася й померла в м. Київ) — фахівець з археології раннього залізного віку.
1950 р. закінчила історичний факультет Київського університету. Після навчання в аспірантурі Інституту археології (1950–1953) працювала молодшим науковим співробітником, зокрема в Археологічному музеї (1968–1979).
Брала участь у багатьох експедиціях на території Київської, Житомирської та Черкаської областей. Досліджувала пам’ятки скіфської та підгірцевської культур на півночі Лісостепу, зокрема Хотівське та Мале Ходосівське городища, курган біля с. Мала Офірна, селище в м. Обухів.
Автор 40 праць.
Основні праці:
- Пам’ятки пізньо скіфського часу на р. Стугні // Археологія. — 1964. — ХVI;
- Курган VI ст. до н. е. біля с. Мала Офірна на Київщині // Археологія. — 1968. — ХХІ;
- Ранньоскіфські пам’ятки на південній околиці Києва // Археологія. — 1970. — XXIV;
- Підгірцівські пам’ятки Київського Подніпров’я // Археологія. — 1971. — 2;
- Древности скифского времени Киевско го Поднепровья. — Полтава, 2008 (у співавт.).
Література:
- Filip J. Enzyklopädisches Hanbuch zur Ur und Frügeschichte Europas. — 2. — Prag, 1969. — 2. — S. 1020;
- Мезенцева Г. Дослідники археології України: Енциклопедич ний словникдовідник. — Чернігів, 1997. — С. 121.