Паршина Олена Олександрівна

(26.01.1932 р., м. Орел, РФ) — дослідниця античного та середньовічного Криму.

1954 р. закінчила кафедру археології історичного факультету Київського університету;

в 1962–1965 рр. навчалася в аспірантурі Інституту археології. В 1954–1961 рр. завідувала середньовічним відділом Херсонеського музею. Від 1966 р. — старший лаборант Інституту археології, 1970 р. — молодший науковий співробітник відділу слов’янської та середньовічної археології; 1974–1989 рр. — молодший науковий співробітник відділу польових досліджень. Нині на пенсії. Вивчала античну та середньовічну кераміку, середньовічні архітектурні пам’ятки Криму. Брала участь у розкопках у Херсонесі, Ласпі, Симеїзі, Сурб-Хачі, Эскі-Кермені. Досліджувала середньовічні пам’ятки на південному узбережжі Криму, середньовічний храм в Ореанді та поселення біля скелі Крило лебедя в Симеїзі, укріплення на горі Ай-Тодор.

Автор понад 40 праць.

Основні праці:

• Средневековая керамика Южной Таврики (По материалам раскопок и разведок 1965–1969 гг.) // ФеодальнаяТаврика: Материалы по истории и археологии Крыма — К., 1974;
• Эски-Керменская базилика // Православные древности Таврии: Сб. мат-в по церковной археологии. — К., 2002 (у співавт.);
• Древний Партенит (по материалам раскопок 1985–1988 гг.) // Алушта и Алуштинский регион с древних времен до наших дней. — К., 2002;
• Средневековое поселение в урочище Сотера // Алушта и Алуштинский регион с древних времен до наших дней. — К., 2002.