Євдокимов Геннадій Леонідович
(8.09.1947 р., м. Рига, Латвія — 1.04.2001 р., м. Київ) — дослідник доби бронзи—раннього заліза.
1972 р. закінчив історичний факультет Київського університету.
Студентом брав участь в експедиціях Інституту геології АН СРСР в Якутії. В 1966–1968 рр. працював на заводі «Маяк» у Києві. Від 1968 р. працював в Інституті археології (лаборант, науковий співробітник).
Під керівництвом С. М. Бібікова та В. Г. Збеновича провадив розвідки трипільських пам’яток і камеральну обробку матеріалів поселення Гребені.
Працював у багатьох новобудовних експедиціях: Керченській, Каховській, Херсонській, Середньо-Дніпровській, Південно-Бузькій та ін. Брав участь у розкопках відомих скіфських курганів: Мордвинівського (1967, 1968), любимівських і червоноперекопських (1967–1969), Гайманової Могили (1969, 1970), Товстої Могили (1971).
1977 р. очолив Краснознам’янську експедицію. Серед відкриттів цієї експедиції — кургани доби енеоліту, поховання скіфів у бойовому обладунку, кургани-святилища половецького часу, половецький музика, сотні ямних, катакомбних та інших поховань, а також найбільший могильник білозерської культури біля с. Брилівка Херсонської обл.
Обґрунтував виділення ранньокатакомбного типу пам’яток у Нижній Над-дніпрянщині та запропонував тричленну періодизацію катакомбних поховань Надчорномор’я. Автор і співавтор багатьох звітів і понад 50 праць.
Основні праці:
- Ранньотрипільське поселення поблизу с. Бернашівка на Вінничині // Археологія. — 1971. — 10 (у співавт.);
- Курганы эпохи бронзы Верхнетарасовского могильника // Курганы юга Днепропетровщины. — К., 1977;
- Курганный могильник белозерского времени у с. Первомаевка // Древнейшие скотоводы степей юга Украины. — К., 1987;
- Погребения эпохи поздней бронзы Астаховского могильника. — К., 1992 (Препринт); Скифские изваяния VII– III вв. до н. э. — М., 1994 (у співавт.).
Література:
- Гершкович Я. П. Слово про Г. Л. Євдокимова [Некролог] // Археологія. — 2001. — № 4. — С. 165–166;
- Данилко Н. М. Євдокимов Геннадій Леонідович // Енциклопедія трипільської цивілізації. — К., 2004. – Т. ІІ. — С. 161.