Скиба Любов Єгорівна

(22.05.1955 р., м. Горлівка — 16.03. 2000 р., м. Київ) — кандидат історичних наук, дослідниця зарубинецької культури.

1977 р. закінчила історичний факультет Київського університету.

Працювала на наукових посадах у Переяслав-Хмельницькому історичному музеї (1977–1981), Музеї історії міста Києва (1981–1989), Республіканській лабораторії охоронних досліджень пам’яток археології, історії та культури Українського фонду культури (1989–1994).

Від 1995 р. — старший лаборант, науковий співробітник відділу археології ранніх слов’ян Інституту археологыъ НАН України.

1995 р. захистила дисертацію «Пирогівський могильник зарубинецької культури».

Вивчала поховальний обряд і духовну культуру носіїв зарубинецької культури, її походження, зокрема зв’язок із старожитностями скіфського часу.

Працюючи в установах, пов’язаних з охороною археологічних пам’яток, очолювала експедиції в різних регіонах країни. B 1988–1992 рр. досліджувала Пирогівський могильник  зарубинецької культури.

Автор понад 20 праць.

Основні праці:

• Світогляд племен Середньої Наддніпрянщини на рубежі нової ери. — К., 1992;
• Про культурну приналежність поховань Корчуватівського могильника // Археологія. — 1999. — № 1;
• Про методику визначення ранніх поховань на могильниках зарубинецької культури // Археологія. — 1999. — № 4;
• Пирогівський могильник зарубинецької культури. — К., 2001. Літ.: Пам’яті Любові Єгорівни Скиби // Археологія. — 2000. — № 1. — С. 166–167.