Шевченко Надія Петрівна 

Народилася 10.11. 1953 р. у м. Чигирин Черкаської обл. — дослідниця доби бронзи та раннього заліза.

У 1979 р. закінчила кафедру археології та музеєзнавства історичного факультету Київського університету.

В 1970—1979 рр. працювала лаборантом в експедиціях Інституту археології НАН України, з 1979 р. — штатний співробітник, зокрема молодший науковий співробітник відділу археології енеоліту—бронзового віку.

Активний польовик. У 1973—1987 рр. брала участь у новобудовних експедиціях на півдні України, в 1988—1990 рр. досліджувала скіфське городище Віха поблизу с. Бучак Черкаської обл., в 1991 р. — багатошарове поселення Ланок у м. Канів, в 2001 р. очолювала Херсонську експедицію, з 1998 р. — заступник начальника Миколаївської експедиції.

В 2004, 2005 рр. провадила дослідження із вдосконалення методики біолокаційної розвідки археологічних об’єктів на Суботівському замчищі та поблизу Іллінської церкви. Володіє методикою біолокації та працює над методикою застосування її в археологічних дослідженнях.

У 2005 р. отримала диплом із спеціальності «Парапсихологія».

В 2009 р. виділила в масиві поховальних пам’яток лісостепової та степової зон України об’єкти, пов’язані із стародавньою прарелігією — шаманством.

Основні праці:

• Новые памятники раннего железного века на юге Украины // Древнейшие скотоводы степей юга Украины. — К., 1987;
• О восточной границе и восточных связях племен белозерской культуры // Межплеменные связи эпохи бронзы на территории Украины. — К., 1987 (у співавт.).

 (Інcтитут арxеології національної академії наук України. 1918–2014 - К., 2015)