Чміль Леся Володимирівна
(н. 22.09.1966 р., с. Лісники Київської обл.) — кандидат історичних наук, фахівець з археології Києва.
У 1984–1989 рр. навчалася на кафедрі археології та музеєзнавства Київського університету .
Від 1989 р. працює у відділі археології Києва (старший лаборант, 2003 р. — молодший, 2012 р. — науковий співробітник).
2011 р. захистила дисертацію «Керамічний посуд Середньої Наддніпрянщини XVI–XVIII ст.».
У Подільській постійно діючій експедиції брала участь у дослідженні Гончарів—Кожум’як (1989– 1993) та інших районів Подолу.
З другої половини 90-х рр. у складі Архітектурно-археологічної експедиції брала участь у дослідженні церкви Успіння Богородиці Пирогощі (1996), Михайлівського Золотоверхого монастиря (1997–1999), Старого арсеналу (2005–2012) та ін.
Автор понад 40 праць.
Основні праці:
- Українська наддніпрянська кераміка XIV–XVIII ст.: методичні рекомендації. — К., 1994 (у співавт.);
- Керамические комплексы XV–XVI вв. из раскопок Михайловского Златоверхого собора в 1997 г. // Историко-культурные связи Причерноморья и Средиземноморья X–XVIII вв. по материалам поливной керамики. — Симферополь, 1998;
- Керамічні миски і тарілки XVII–XVIII століть із Києва // Українська керамологія. — 2001. — 1;
- Гончарний комплекс початку XVII ст. з фондів Музею історії міста Києва // Могилянські читання 2006. — К., 2007. — Ч. 1;
- Гончарні осередки Середнього Подніпров’я XVI–XVIII ст. // Українська керамологія: Національний науковий щорічник за рік 2007. — К., 2011. — Кн. ІІІ. — Т. І.
(Інcтитут арxеології національної академії наук України. 1918–2014 - К., 2015)